Повысили процентную ставку по кредиту? Можно ли с этим бороться? Нужно!
Последнее время все больше граждан – клиентов отечественных банков задают себе один и тот же вопрос: может ли коммерческий банк без согласия заемщика поднять ставку по уже выданному кредиту? Дело в том, что большинство украинских банков уже усложнили и без того сложную жизнь своим заемщикам, поднявши процентную ставку по уже выдамнным ранее кредитам.
Сами банкиры объясняют такую тенденцию подорожанием кредитных ресурсов. Ставки по депозитам и займам растут, соответственно, кредиты для клиентов банков тоже дорожают.
Рекомендация: Не в коем случае не спешите ставить свою подпись.
Исходя из последней практики, вполне возможно, что решение банка неправомерно. Попросту говоря, кредитные договора можно условно разделить на две группы. К первой относятся те, в которых предусмотрена возможность одностороннего поднятия банком процентной ставки, а к второй – те, в которых предусмотрена процедура двустороннего поднятия ставки.
Если Ваш договор входит в последнюю группу, то в Вашем случае банк не может поднимать проценты без подписания дополнительного соглашения. А Вы в свою очередь не обязаны его подписывать, поскольку, согласно Гражданского кодекса Украины, соглашение – это исключительно добровольный акт.
Но в то же время хочется обнадежить тех граждан, в договорах которых как раз предусмотрена возможность одностороннего поднятия банком процентной ставки.
В письме Министерства юстиции от 16 января 2009 года № КО-132-20 дается следующее разъяснение: «согласно ст. 1056-1 Гражданского кодекса Украины, установленный договором размер процентной ставки не может быть увеличен банком в одностороннем порядке».
Захистимо своє право на дострокове повернення депозиту!
Національний Банк України своєю Постановою №319 від 11 жовтня 2008 року (Постанова) заборонив дострокове виконання договорів за депозитними вкладами. Такими діями НБУ намагається притримати грошову масу всередині банківської системи. Варто відзначити, що таку акцію Національний Банк проводить вже вдруге, перший випадок стався за наслідками «помаранчевої революції». Тоді теж існування банківської системи було під загрозою.
Виникає логічне запитання, чи не порушує вказана Постанова права громадян як споживачів банківських послуг? Чи являється чинною така Постанова?
Спробуємо дати відповідь на ці питання.
Так, вказані правовідносини регулюються головним чином ст. 1060 Цивільного кодексу України. У тексті цієї норми вказано, що за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Кім того, зазначено що умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Отже, як видно, Постанова Національного банку повністю суперечить Цивільному кодексу України (ЦК). Статтею 4 ЦК встановлено, що основним атом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. На підставі цієї норми, та застосувавши ієрархію нормативно-правових актів, можна дійти висновку що слід застосовувати саме норму ст.1060 ЦК.
На закиди деяких представників Національного Банку, що Постанова не являється актом цивільного законодавства, а регулює адміністративні відносини НБУ із комерційними банками, слід навести першу статтю того ж Цивільного кодексу, із тексту якої видно які акти являються цивільним законодавством. Так, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До таких відносин відносяться і відносини між банком і клієнтом з приводу банківського вкладу, які намагалися врегулювати Постановою.
Неминучим є висновок, що Постанова НБУ №319 грубо порушує права громадян (вкладників комерційних банків) як споживачів банківських послуг та суперечить вимогам Цивільного кодексу, а тому застосуванню не підлягає.
Такі дії Національного Банку аж ніяк не додають йому авторитет як регулятора банківських відносин. Таким шляхом, як показує практика, лише підсилюється паніка серед споживачів і ще більше послаблює банківську систему України.
Щодо дійсності Постанови, то важливим є ще й той факт, що вона не зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Законом про НБУ, а саме статтею 56 встановлено обов’язкову реєстрацію нормативно-правових актів НБУ в Мін’юсті. Таким чином, Постанова – лише лист бумаги.
Тоді яка ж мета такої Постанови?
На думку автора цієї статті, метою Постанови є масовий обман населення.
Після підписання Постанови її було розголошено різними засобами масової інформації, але аж ніяк не офіційними виданнями. Більша частина населення вірить тому, що розповсюджено у ЗМІ, адже немає уявлення про порядок вступу в силу нормативно-правових актів. Комерційні банки, посилаючись на Постанову перестають достроково повертати клієнтам вклади та отримують шанс уникнути банкрутства. Мін’юст тим часом не проводить реєстрацію Постанови, та про це в ЗМІ жодної інформації. Отже незаконна Постанова не вступає в дію і НБУ «омиває руки».
Крайніми в такій схемі залишаться комерційні банки, які застосовували незаконну Постанову та порушували конституційні права громадян –вкладників. Але втрати у них будуть мінімальні, оскільки мало наших співвітчизників здогадуються про обман, а ще менше звертаються до суду за захистом своїх прав.
Все було б добре, якби споживачі банківських послуг, права яких порушені, не несли моральні та матеріальні збитки. Ці збитки можуть полягати у втратах, починаючи із варіацій курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, не отриманої вигоди, та закінчуючи негативним впливом на здоров’я. Це може бути як загублений бізнес так і не зроблені медичні операції, потреба в яких виникла раптово.
В такому випадку варто звертатися за захистом своїх прав до суду, поклавши на комерційний банк обов’язок відшкодування всіх понесених збитків
Директор Юридической компании ULEX,
В.М. Погинайко
Если у Вас возникли вопросы затронутой тематики или необходимость в юридической консультации и юридических услугах, обращайтесь по указанным телефонам.
8(044) 229-71-46 или
+380660418087, а также по электронной почте:
urkonuf@bigmir.net